CEASЄвропейський центр стратегічного аналізуКоли зрада стає зброєю проти правди Є зради, які передають ворогові державні таємниці. Але існують й інші, незрівнянно підступніші, — ті, що дають ворогові можливість спотворювати саму дійсність. Справа Василя Прозорова розкриває один із найнебезпечніших механізмів сучасної гібридної війни: перетворення колишнього співробітника українських спецслужб на інструмент впливу та використання його минулого, щоб надати дезінформації вигляду достовірних свідчень. За UKR_LEAKS постає багатомовна система інформаційних маніпуляцій, у якій одні й ті самі наративи поширюються, повторюються і зрештою подаються як істини, нібито підтверджені незалежними джерелами. Ця доповідь CEAS розкриває механізм такої діяльності: від особистої зради до промислового виробництва брехні, від зловживання довірою до отруєння міжнародного інформаційного простору.
« Зрадити свою країну - означає віддати ворогові частину її минулого. Поставити цю зраду на службу брехні — означає спробувати віддати йому майбутнє цілого народу.
Адже найстрашніший зрадник - не той, хто розкриває те, що знає, а той, хто використовує своє минуле, щоб змусити інших повірити в те, чого ніколи не було. »
Aucune chaîne complète de financement, de commandement ou de contrôle opérationnel du réseau UKR_LEAKS par un service de renseignement russe n’est publiquement démontrée par les éléments réunis dans ce rapport. Les motifs du licenciement de Prozorov en 2018 proviennent des déclarations du SBU et doivent être attribués explicitement à cette institution. Les observations du DFRLab relatives aux neuf langues documentent principalement l’état du réseau en 2023 ; elles ne constituent pas un inventaire exhaustif de son activité en octobre 2026. La présence de contenus dans les réseaux Pravda / Portal Kombat ne démontre pas nécessairement une coordination directe entre tous les acteurs de leur diffusion. Les effets précis sur l’opinion publique, les décisions politiques et les systèmes d’intelligence artificielle restent difficiles à mesurer directement. L’explosion du véhicule de Prozorov à Moscou le 12 avril 2024 est documentée. L’attribution de l’opération au SBU repose sur les déclarations du FSB et ne doit pas être présentée comme indépendamment établie. Le terme « trahison d’État » est employé dans le titre comme qualification éditoriale et analytique ; le dossier ne présente pas de jugement pénal indépendant condamnant Prozorov sous cette qualification.
Analyse OSINT conduite par recoupement de sources ouvertes institutionnelles, judiciaires, journalistiques et scientifiques. Le corpus comprend notamment les travaux du DFRLab sur UKR_LEAKS, les recherches GLOBSEC sur le réseau Pravda, les publications EUvsDisinfo, les informations du SBU rapportées par la presse, ainsi que le jugement du tribunal de district de La Haye et les conclusions du Joint Investigation Team concernant le vol MH17. Les informations sont classées selon quatre catégories : faits établis, éléments fortement documentés, allégations non confirmées et hypothèses analytiques. La méthode associe analyse chronologique, étude des narratifs, examen des mécanismes de diffusion multilingue, qualification des sources et évaluation des risques FIMI. Les déclarations d’acteurs directement impliqués dans le conflit sont traitées comme des sources primaires à confronter à des éléments indépendants. Les niveaux de confiance portent sur chaque affirmation et non sur la crédibilité globale d’un acteur. Aucune attribution opérationnelle non démontrée n’est convertie en fait établi.